Для батьків

 

Поради батькам

Формування у дитини позитивного ставлення до навчання

     Інтерес до навчання може з'явитися у дитини лише, якщо з першого дня дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також почуття обов'язку, відповідальності тощо.     Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитання дорослих. Діти легко переймаються їхнім емоційним ставленням до речей і явищ. Якщо дитина побачить, що тато, такий сильний і розумний, цікавиться й розпитує, що писали в класі, тоді й сама повірить: навчання — це справді дуже важливе й необхідне заняття, й ніколи не нудьгуватиме на уроках.     Якщо ж одразу після повернення малюка зі школи бабуся насамперед запитує: «Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставить навчання на друге місце.     Коли батьки маленького учня запитують: «Ти відповідав сьогодні?»; «Які оцінки одержав?»; «Тебе похвалила вчителька?», то у дитини, відповідно, формується інтерес до оцінки, похвали, а не до навчальної праці. З такою мотивацією перші невдачі у неї викличуть негативне ставлення до школи, оскільки школа не змогла за­довольнити її амбіцій. Отже, першими і найголовнішими запитаннями батьків, які хочуть сформувати у дитини інтерес до навчання, мають бути: «Що ви сьогодні вчили на уроках?»; «Що ти нового дізнався?»; «Щонайбільше сподобалося?»; «А що виявилося складним?» тощо. Такі бесіди поставлять на перше місце навчальну діяльність як найважливішу в школі.     Як відомо, ключем до будь-якого виду навчання є читання. Що ж робити у разі, коли дитина не хоче читати? Жоден учень не зможе залюбки робити те, що завдає йому неприємностей. Саме тому не­вдоволення батьків, невтішні порівняння з іншими дітьми, відчуття провини часто є причинами, які викликають у першокласників відразу до читання. Якщо запитати у дітей, які не люблять читати, чи добре вони читають, то відповіді будуть однотипними: «Так собі»; «Не дуже добре»; «Повільно»; «Часто помиляюся»; «Погано». Але часто дорослі самі спричиняють у маленьких школярів небажання читати. Іноді складається враження, що дитину тільки для того і вмовляють почитати, щоб був привід висловити невдоволення: «Ну що ти мимриш?»; «Ти що, заснув?» Не дивно, що наступного разу змусити її «сісти почитати» стає ще важче.     Що робити, аби у дитини не виникла відраза до читання? З цього приводу можна дати батькам кілька найпростіших порад.

•   Не сварити за погане читання, а навпаки, захоплюватися ним, хвалити малюка за те, що сьогодні він прочитав краще, ніж учора.Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що вам дуже приємно його слухати, що, мовляв, у вас краще виходить приготування вечері, коли він читає вам на кухні.

•   Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої вра­ження від прочитаного. Цим ви вносите у процес читання емоційно привабливий момент діалогу, допомагаєте зрозуміти текст і водночас даєте дитині можливість відпочити.

•   Не слід забувати, що дітям (особливо шестирічним) читати ще важко, і тому недоцільно змушувати читати одразу весь текст.

•   Якщо дитина не хоче читати, то не потрібно змушувати її робити це більш, ніж п'ять хвилин поспіль. Краще поділити завдання на невеличкі частини, між якими давати можливість відпочити. У такому разі дитина не перевантажується домашнім завданням і має можливість виконати його досконало та якісно.

•   Усі перелічені прийоми рекомендується використовувати з перших днів навчання, адже виправляти негативне ставлення дитини до школи, яке вже склалося, значно важче, ніж сформувати позитивне.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

. У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.
- Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».
- Говоріть стримано, спокійно  і м’яко.
- Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.
- Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
- Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
- Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати  цьому розпорядкові.
- Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив.
- Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання, гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати  надлишкову  енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

Навчання вдома: практичні поради для батьків від психологині Світлани Ройз

Це треба знати

 Не викликає сумніву твердження, що всі батьки прагнуть виростити здорових та щасливих дітей. Ми купуємо їм стильні речі та дорогі гаджети, забезпечуємо цікаве дозвілля й розвиток творчих інтересів. 

   Та як часто ми задумуємося над харчуванням дитини? Чи розуміємо, що щоденний раціон формує харчові звички, відмовитися від яких у дорослому віці стає дуже важко?

   Що варто виключити з щоденного раціону малюка? Які продукти вважаються шкідливими? Та як заохотити дитину до здорового харчування? На ці та інші запитання пропоную  знайти відповіді в статті Марини Корольчук

«Шкідлива їжа: що варто виключити з раціону дитини?» за посиланням:  https://learning.ua/blog/201811/shkidlyva-yizha-shcho-varto-vykliuchyty-z-racionu-dytyny/

  З кожним роком кількість користувачів всесвітньої мережі неухильно зростає. Інтернет-технології вже стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. Нікого не дивує те, що в 3 роки малюки самостійно дивляться мультики на YouTube, а першокласники шукають необхідну інформацію за допомогою Google.

   Та більшість дітей не володіють інформацією про небезпеку Інтернету й не мають сформованих навичок онлайн-культури.

       Які існують ризики перебування в глобальній мережі? 

        Чому малюків так приваблює Інтернет? 

       Як вберегти свою дитину від небезпеки кіберпростору? 

       Навіщо дітям Інтернет?

Відповіді на ці запитання  можна знайти в статті Марини Корольчук 

     "Діти в Інтернеті: реальні загрози віртуального світу"  за посиланням https://learning.ua/blog/201811/dity-v-interneti-realni-zahrozy-virtualnoho-svitu/

    

     

Зверніть увагу!

Основи інтернет-етикету, яким слід навчити дитину:

📎 Дитина не повинна передавати приватну інформацію про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

📎 Добре, коли дитина розуміє, що потрібно звернутися до батьків або вчителя, якщо хтось турбує її у мережі - відправляє дивні повідомлення, нав'язливо намагається установити контакт.

📎 Потрібно пояснити дитині, що зустрічі у реальному житті зі знайомими по Інтернет-спілкуванню не завжди є гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними в електронному спілкуванні і при реальній зустрічі.

📎 Дитина повинна розуміти, що не варто відкривати файли або посилання на Web-сторінки, отримані від незнайомих людей.

📎 Навчіть дитину бути ввічливими в електронному листуванні. Не варто в електронних листах застосовувати текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити співрозмовника.

📎 Не потрібно надсилати у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості зі співрозмовником.

📎 Поясніть дитині: завжди потрібно поводитися у мережі так, як би дитина хотіла б, щоб поводилися з нею в реальному житті.